«83% українців називають безбар’єрність новою цінністю для країни. Це щось абсолютно нове у свідомості людей. І вже не 10%, як перед вторгненням, а чверть населення каже, що вже створює, як може, безбар’єрність навколо себе. Але її маємо створювати таки разом – свідоме суспільство і свідома держава. Окремо ніхто не впорається», – зазначила перша леді.
Під час засідання також обговорювались спричинені війною виклики у сфері безбар’єрності та перспективи їх подолання. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури продовжує реалізацію флагманського проєкту «Безбар’єрна відновлення». В рамках проєкту вже розроблено та затверджено нові державні будівельні норми для закладів охорони здоров’я та захисних споруд цивільного захисту. Продовжується розробка нових та вдосконалення діючих ДБН, посилюється контроль за їх дотриманням. Також Мінінфраструктури забезпечує навчання фахівців у сфері містобудування, архітектури і транспорту сучасним підходам до створення безбар’єрного простору.
«Сьогодні, коли чи не кожен день через ворожі обстріли страждають наші громади та об’єкти інфраструктури, дуже важливо мати план, якими будуть наші міста та громади після відновлення. У минулому році завершено будівництво, у тому числі відновлено з урахуванням вимог безбар’єрності, відповідно до нових будівельних норм, близько 1000 об’єктів соціальної інфраструктури, серед яких переважна більшість — заклади охорони здоров’я та освітні заклади. Наша мета — 100-відсоткова відповідність відновленої інфраструктури вимогам безбар’єрності та інклюзивності» — зазначив виконувач обов’язків Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков.
Також Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури в співпраці з представниками органів місцевого самоврядування та громадськості визначило пріоритети для великих, середніх та малих громад для приведення до вимог інклюзивності адміністративних будівель, будівель соціального призначення та громадських просторів. Головне — забезпечення першочергових потреб усіх людей, незалежно від їх стану здоров’я, віку, статі чи соціального статусу:
1 пріоритет — безбар’єрність просторів. Щоб вийти з помешкання та пересуватись містом. Щоб дістатися до лікарні та отримати там необхідні медичні послуги. Щоб мати доступ до робочого місця. Щоб перебувати у безпеці;
2 пріоритет — безбар'єрність маршрутів. Адже кожен з нас повинен розуміти, як він може дістатися в потрібну точку на мапі. Більше того - як дістатися до укриття чи безпечно евакуюватися;
3 пріоритет — доступність оточення, з включенням необхідного забезпечення для повноцінного та гідного життя. Щоб похід у магазин, пошту чи банк був рутинною справою для кожної людини, яка не вимагає надзусиль.
«Протягом останніх років Україна крок за кроком створює умови рівних можливостей, за яких кожен може розвиватися та досягати успіху. Це засвідчує її відданість принципу нікого не залишати поза увагою. UNDP надавала і буде надавати подальшу підтримку уряду та народу України на шляху до створення інклюзивного суспільства», — зазначив Постійний представник Програми розвитку ООН в Україні Яко Сільє.
За результатами засідання, Рада з прав людини, гендерної рівності та різноманіття сформувала Заяву про підтримку Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, в документі, зокрема, визначено, що безбар’єрне суспільство — один із пріоритетів для демократичної країни. Також Рада закликала міжнародних партнерів надавати пріоритетну підтримку проєктам із розбудови безбар’єрного простору у місцях працевлаштування, інфраструктурної, транспортної та інформаційної доступності, освітніх, медичних та соціальних послуг, житлового будівництва.
Підписуйтеся на сторінки Міністерства відновлення у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram
