Наразі невідомо, скільки одиниць техніки отримали українські військові та від кого саме. До початку повномасштабного вторгнення ця бронетехніка не стояла на озброєнні Сил оборони України.
TAB-71М можна візуально відрізнити від БТР-60ПБ за характерним моторно-трансмісійним відділенням в кормі машини. У оригінального радянського бронетранспортера воно має похилу конфігурацію, а в румунської версії задня частина машини нагадує квадрат через більші розміри двигуна.
Також румунська модель має змінене розміщення десантних люків та технічних лючків.
Випускали бронетранспортер із початку 1970-х років на заводі спеціального важкого машинобудування Fabrica de Masini Grele Speciale у Бухаресті (підприємство входило до складу виробничого об’єднання «23 серпня») і припинили виробництво лише в 1990-х роках.
Бронетранспортер має нехарактерне для бронетранспортерів того часу компонування з розташуванням відділення управління у лобовій, десантного – у середній, а моторно-трансмісійного – у кормовій частині машини.
На відміну від оригінального БТР-60, бронетранспортер TAB-71M отримав два дизельних двигуни французського виробництва Saviem 797-05.
Штатний екіпаж БТР складається з трьох осіб: командира машини, навідника та механіка-водія. Окрім них бронетранспортер може перевозити 8 осіб десанту. БТР був озброєний 14,5-мм кулеметом КПВТ та 7,62-мм кулеметом ПКТ у башті.
TAB-71M має слабо диференційований протикульовий захист. Броньовий корпус транспортера збирався за допомогою зварювання з катаних листів гомогенної броньової сталі товщиною від 5 до 11 мм. Більшість листів вертикального бронювання, за винятком нижніх бортових та кормових, встановлені зі значними кутами нахилу.
Броньовий корпус має обтічну форму, яка підвищує його водохідні якості, та складний хвилевідбивний щиток, що укладався в похідному положенні на нижній лобовий листок корпусу, злегка підвищуючи цим його захист.
Бронювання TAB-71M, на якому було дещо посилено лобовий захист, захищало екіпаж від стандартної 7,62-мм бронебійної кулі Б-32: у лобовій проекції — в упор, у верхню частину борту корпусу — із 360 метрів, у нижню частину корпусу і корму – із 900 метрів, у вежу – із 270 метрів.
На бронетранспортері корпус повністю герметизований за рахунок введення гумових ущільнювачів на всіх люках і лючках.
Під час придністровського конфлікту 1990-х років румунські бронетранспортери типу TAB-71 отримували збройні сили Молдови. Постачання тривали й протягом 1994-1995 років.
За два роки до Молдови експортували ще 110 бронетранспортерів типу ТАВ-71 (1994 року — 30 одиниць ТАВ-71М й у 1995 року — 80 одиниць ТАВ-71).
У 2016 році у збройних силах Румунії залишалося 247 бронетранспортерів TAB-71, але у листопаді 2017 року було оголошено про намір замінити їх бронетранспортером нової моделі.
Як повідомляє SpecMachinery.com.ua, ще 40 бронетранспортерів TAB-71M Румунія виготовила для Югославії на початку 1980-их. Під час бойових дій 1990-х років частина техніки була втрачена, знищена або виведена з ладу.
