Нафтопереробка, ще 2021 року одна з найприбутковіших галузей Білорусі, традиційно заробляла на експорті до Європи та України. Санкції та позиція білоруської влади у війні проти України позбавили Білорусь цих ринків.
Про це повідомляє «Єврорадіо».
Завантаження на підприємствах мінімальне. Так, «Нафтан» споживає 11 тисяч тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ - 14 тисяч тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження.
«Нафтан» постачає все на внутрішній ринок. Тільки нафтовий кокс у Китай, але прибутку там немає, аби «сплавити». Отримання коксу відбувається з мазуту, це рятує від накопичення мазуту й зупинки підприємства.
Мазут раніше йшов на експорт, тепер його нікуди постачати, у росії свого вистачає», - розповідає джерело в Народному антикризовому управлінні у білоруській нафтопереробці
При цьому, співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором, і немає жодних тринадцятих зарплат і квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять із нерентабельних і простоюючих цехів.
Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок.
«Бензин 92-ий через російський порт проштовхують на експорт, але це мізер. Товарні резервуари заповнені - ллють все прямо в цистерни на колесах», - стверджує джерело.
Через повні склади Мозирський НПЗ змушений влаштовувати ремонти.
«Збуту немає. За 45% завантаження ми (Мозирський НПЗ - ред.) просто небо гріємо. Склад на 97% заповнено. Тож ремонт офіційно.
Щоб забезпечити внутрішній ринок, вистачить 15% від завантаження, навіть у посівну. Раніше 33% нашого виробництва працювало на Україну, ще близько 35% - на Європу. Решта - як доведеться. Роботу орієнтовано на добування валюти для країни. Нині це не працює. Незрозуміло, що завтра буде», - каже співрозмовник на Мозирському НПЗ.
При цьому, працівникам Мозирського НПЗ виплачують стовідсоткову премію. Очікується, що буде і квартальна премія на початку травня, хоч і з запізненням.
«Раніше «Нафтан» і Мозирський НПЗ тягли промисловість у плюс і приносили валюту в країну. Тепер доводиться витрачатися на утримання підприємств. Розв'язати проблему можна лише за допомогою експорту, оскільки внутрішній ринок дуже обмежений», - пояснює оглядач нафтогазової галузі Тетяна Маньонок.
За її словами, варіантів небагато: продавати нафтопродукти до Росії чи спробувати продавати до Європи під виглядом російських.
Водночас експорт до Росії малоймовірний - за її словами, там є своя нафтопереробка, якою білоруські виробники, найімовірніше, програють цінову конкуренцію.
Як повідомляє SpecMachinery.com.ua, при цьому, невідомо, як довго за таких умов білоруській владі вдасться підтримувати заводи.
«Звичайно, білоруська влада розраховувала, що війна в Україні закінчиться швидко, відкриється знову український ринок і заводи зможуть працювати.
Тепер складно прогнозувати майбутнє білоруської нафтопереробки за відсутності реальних експортних ринків», - резюмує Маньонок.